Зранку 24 лютого наші робочі чати мерехтіли повідомленнями. Питання про те, хто де знаходиться і чи в безпеці чергувались із повідомленнями менеджерів: “зупинили рекламні кампанії”, “повідомили клієнтам”, “зарплатня сьогодні”.
За більш як місяць наша команда згуртувалася як ніколи раніше. На щастя, всі співробітники MixDigital живі й здорові. Хтось — почав волонтерити, хтось записався в ТрО. Деякі члени команди стикнулися з окупацією, хтось змінив місце проживання. Зрештою, ми пристосували роботу до воєнного часу. Активно розвиваємо міжнародний напрямок та працюємо з активними клієнтами й проєктами.
Наша мета наразі — не прибуток, а збереження робочих місць й заробітних плат. Ми прагнемо підтримувати Україну податками та долучатись до інформаційних проєктів, що допомагають подолати ворога.
Поговорили з нашими клієнтами, чиї рекламні кампанії ми разом перезапустили й переформатували. Розповідаємо, як працювали команда бренду “Твій сімейний лікар” й відділ Digital-маркетингу ДП “Укрпошта” у перший місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Розмов про зупинку роботи у нас не було. Звісно той ранок (24 лютого) дещо шокував, але навіть тоді ми тримали звʼязок та робили якісь дії. За пару днів взяли себе повністю в руки й почали повертатись до звичного потоку.
Спочатку ми зупинили рекламні кампанії. Однак, в перших числах березня почали активно відновлювати, навіть запустили кампанії, про які не могли й подумати на початку війни.
Наразі це:
1. Люди які шукають товари в інтернет-магазинах. Цьому сегменту ЦА розповідаємо, що магазини працюють.
2. Аграрії, які готуються до посівної — зараз у нас активна рекламна кампанія на цю тему.
3. Експортери, що починають відновлювати роботу. Ми всіляко комунікуємо з ними та інформуємо їх про роботу “Укрпошти” в напрямку експорту. Розповідаємо, які відділення відкриті та й загалом про те, що експорт відновлено. Навіть проводимо вебінари для експортерів.
4. Новий сегмент цільової — волонтери, як в Україні, так й за її межами.
Частина — на заході України, хтось — поблизу Київської області, дехто залишився в Києві, а хтось пішов в ТрО.
Я з сімʼєю перемістився до західної частини України. Себе біженцями не відчуваємо, бо приїхали до рідного міста на Рівненщині. Ми (як і всі, хто нині в межах України) у відносній безпеці. Кожна перерва між тривогами змушує надолужувати все, що мало бути виконане під час неї. Це стосується як робочих задач, так і сімейних. Можна одночасно вигулювати собаку й бути на онлайн-зустрічі з колегами, або вести дитину в укриття і в процесі дописувати лист чи повідомлення вже з телефону.
Посміхаємось і жартуємо під час онлайн-зустрічей. Зараз важливо не замикатись в собі. В процесах нічого не змінювали. Хіба що працюємо 24/7. Намагаємось виконувати задачі, не відкладаючи на потім. Комунікуємо, як і раніше, завдяки месенджерам, пошті та онлайн-планувальникам.
Під час війни повинні працювати бізнеси, які забезпечують життєдіяльність українців та України в цілому. Кожен бізнес щогодини оцінює ситуацію та вносить зміни у свою роботу. Деякі компанії дещо змінюють вектор роботи й намагаються бути максимально корисними для людей, для України.
Тил повинен працювати — економічно підтримувати країну, забезпечити товарами першої необхідності, допомагати бійцям та волонтерам.
Якщо ваші комунікації не стосуються якихось товарів білорусі, чи росії – це етично. Якщо комунікація націлена на заробіток для вашого бізнесу, ви платите податки й зарплатню – етично. Якщо ви не обманюєте людей у своїй комунікації – етично.
Варто бути совісним та працювати на 101% – 50% на підтримку свого бізнесу та працівників, другі 50% на підтримку держави (податки та можливо інші внески). Ще на 1% — робити більше, ніж “вчора”. Якщо кожен дасть хоч по одному відсотку свого максимуму — ми вистоїмо!
В момент повномасштабного вторгнення ми, певно, як і більшість команд по Україні, завмерли. Та це тривало недовго. Перший тиждень пішов на те, щоб більшість членів команди подбали про свою (хоча б відносну) безпеку. Хоча в цей тиждень кожен робив усе, що може. Ми проводили кризове планування для клієнтів, домовлялись про доставки ліків, переформатовували комунікації бренду “Твій сімейний лікар”, щоб бути максимально корисними в умовах війни. Вже з початку березня ми почали систематизувати діяльність, повертаючись до проєктної роботи.
Тематика нашого основного проєкту — турбота про здоров’я. Ми працюємо над тим, щоб різні пацієнтські групи мали вільний доступ до медичних послуг. І наразі, через руйнування, заблоковані міста, постійну загрозу фізичній цілісності й психічній стабільності, ці питання як ніколи актуальні. Ми маємо потужну команду, яка вміє комунікаційно розв’язувати надскладні задачі. Ми не мали права зупинятись. Ми зараз не на піку ефективності, але кожен вкладає багато зусиль, щоб продовжувати працювати, і ми дуже вдячні команді за це. Міцнішаємо з кожним днем, стабілізуємо свою роботу.
1. Професійна спільнота сімейних лікарів та лікарок.
2. Всі, хто зацікавлений у безплатній державній медицині.
В ширшому сенсі — це все населення України, окрім невеликого прошарку, який платить за медичні послуги в приватних клініках. Але ми виокремили найбільш активну «пацієнтську» аудиторію — це люди 30-60 років, які мають дбати про здоров’я своїх дітей, батьків, і починають турбуватись про власне.
Її довелось тимчасово поставити на холд і підхоплювати оперативні задачі. За класикою кризового менеджменту з початку березня ми запровадили щоденні зустрічі. Кожен розповідав, чим займається, яка допомога потрібна, що бачить корисним зробити. Ми багато просили одне одного про допомогу — це була суміш робочих, особистих, волонтерських питань. Ми намагались обговорити усе, щоб кожен був почутий, бо всі були в стані гострого стресу.
Різностороння підтримка забезпечує хоч крихти стабільності. Це дало результати — ми потроху рухались в робочих задачах, набирали швидкості. Наразі такі онлайн-зустрічі проводимо двічі на тиждень. Більшість з команди вже готова працювати більше і залучається до нових задач. Роботу над річною стратегією відновлюємо з початку квітня.
Це наразі дуже допомогло. Частина команди тепер зосереджена на заході України, деякі — залишились у Києві, але є й ті, хто в Польщі, Німеччині, Швейцарії.
“Твій сімейний лікар” — соціальний проєкт, який розмовляє з людьми від імені їхніх лікарів або лікарок. Комунікація — це поради щодо турботи про здоров’я, нагадування про необхідні аналізи, тести та щеплення. Ми пояснюємо, як працює медична система в країні в процесі реформи. Зараз розповідаємо, як скласти аптечку до бомбосховища або в евакуацію. Також даємо інструкції з домедичної допомоги, боротьби зі стресами, панічних атак та інших гострих емоційних станів.
Окремо в комунікації підтримуємо лікарську спільноту. Лікарі та лікарки крім професійних викликів також мають налагоджувати життя під воєнний час, евакуюватись, шукати ліки чи бензин. Цій спільноті потрібна підтримка, від її стійкості та адаптивності залежать життя та здоров’я інших людей.
В перші дні можна було не спати, не їсти, все віддавати на потреби армії, тероборони, весь час вкладати у волонтерство. Такий темп швидко виснажує. Гроші в людей почали закінчуватись, а базові потреби не зникли. Аналітики говорять про стимулювання економіки. Бізнес має працювати — це допоможе витримати війну в довготривалій перспективі. Звичайно, ми прагнемо, щоб війна закінчилась якнайшвидше, але реалістично — налаштовуємось на марафон. Ми маємо приносити цінність клієнтам, цільовим групам та заробляти гроші, щоб було що переказувати на потреби армії. Потрібно витрачати гроші, щоб підтримати інших. Також — платити податки, підтримувати рідних, забезпечити хоча б базовий комфорт, в якому можна зберігати психічне здоров’я. Кожен бізнес, який може бути корисний, має працювати. Особливо це стосується локальних компаній та підприємців, які дають робочі місця українцям.
Це потребує фокусу та взаємної підтримки. Етичною зараз є комунікація, яка допомагає фокусуватись на меті та досягати її. Комунікація має забезпечувати підтримку, або надавати людям інструменти для підтримки одне одного, спростити життя та зекономити час. Потрібно нагадувати людям турбуватись про себе, навіть за допомогою побутових дрібниць чи приємних ритуалів (якщо ви, скажімо, бренд печива чи косметики). Варто поширювати позитивний, конструктивний та рішучий настрій, сповнений довіри та любові до країни та її людей. Потрібно вказувати шляхи та надавати інструменти для об’єднання, взаємодопомоги. Бренди мають показувати приклади поведінки, ідеї корисної діяльності, рольові моделі. Зараз (як і завжди) етичними є комунікації, які ставляться з глибокою увагою та повагою до людей.
